Як навчити ставити запитання.

Джерело: https://www.work.ua/articles/jobseeker/1877/

Абревіатура ТРВЗ розшифровується як Теорія Розв’язання Винахідливих Завдань. А спрямована вона на розвиток творчої особистості. Вона комплексно розв’язує низку завдань, які інші інноваційні системи освіти часто розв’язують окремо.
До вашої уваги пропонуємо матеріал, що допоможе вашим учням навчитися ставити питання, адже загальновідомо, що правильно поставлене запитання — це вже половина відповіді.

Види запитань

1. Повторювальні — відповіді на які є повторенням уже відомого.

2. Уточнювальні — завдяки таким запитанням можна дізнатися нове про матеріал, що досліджуємо.

3. Розвивальні — ці запитання дають змогу розкрити сутність досліджуваного об’єкту, робити узагальнення.

Приклади

Тема «Терморегуляція тварин»

Розповідь учителя

Слон має величезні вуха. Їхня величина не випадкова — це своєрідний охолоджувач. Вуха слона пронизані густою мережею кровоносних судин. Гаряча кров віддає своє тепло повітрю й повертається у тулуб слона охолодженою на кілька градусів. Щоб посилити теплообмін, слон постійно рухає вухами.

Повторювальні запитання

• Навіщо слону великі вуха?
• Чим пронизані вуха слона?
• Чому слон повсякчас рухає вухами?

Уточнювальні запитання

• Який розмір мають вуха слона?
• Яка температура крові слона є нормальною?
• На скільки градусів охолоджується кров слона у його вухах?

Розвивальні запитання

• Що робить з вухами слон, якщо йому холодно?
• Як за зовнішнім виглядом слона визначити: холодно йому чи жарко?
• Які ще тварини регулюють власну температуру у такий спосіб?
• Як улаштована терморегуляція в людини?

Важливо!

У жодному разі не можна сварити учнів навіть за «найдурніші запитання».
За будь-яке запитання слід похвалити.
Бажано придумати оригінальне заохочення за вдале запитання.

Що робити після того, як запитання складено?

Відповідати на запитання поки що не варто, оскільки ми тільки вчимося їх складати.

Отже, варто розподілити запитання на групи.

1. Запитання, на які ми можемо відповісти одразу ж на уроці.
2. Запитання, на які можна знайти відповіді у літературі чи в інтернеті.
3. Запитання, на які, можливо, відповідь поки що не знає ніхто.

Додаткові прийоми

1. Провести конкурс на:

• найцікавіше запитання;
• найнесподіваніше запитання;
• найпідступніше запитання;
• найскладніше (проблемне) запитання;
• запитання, на яке ніхто, навіть учитель, не зміг відповісти.

2. Провести конкурс «Хто поставить максимальну кількість запитань?».

3. Провести конкурс «Хто поставить останнє запитання?» (за фіксований час або до кінця уроку).

4. Організувати попарне взаємоопитування учнів за напрацьованими запитаннями.

5. Використовувати напрацьовані запитання під час групової роботи.

6. Запропонувати деякі запитання як домашнє завдання.

7. Використовувати деякі запитання як тему доповіді.

8. Використовувати напрацьовані запитання під час опитування, проведення заліків, самостійних і контрольних робіт.

Важливо!

Не завжди (особливо на заняттях із гуманітарних предметів!) існує конкретна відповідь на розвивальне запитання. Тоді відповіддю може бути тільки власна думка, міркування учня, або вчителя

Конкретні прийоми

1. Розкажіть невеликий фрагмент матеріалу і запропонуйте учням скласти:

• декілька повторювальних запитань;
• стільки повторювальних запитань, аби вони охопили весь викладений матеріал;
• декілька уточнювальних запитань;
• декілька розвивальних запитань.

2. Перед вивченням матеріалу поставте перед учнями мету: скласти певну кількість запитань до тексту.

3. Запропонуйте дуель для роботи в парах «запитання на запитання».

4. Запропонуйте як домашнє завдання скласти:

• 5–7 повторювальних запитань до вивченого матеріалу;
• 3–5 уточнювальних запитань;
• 2–3 розвивальні запитання.

5. Організуйте прес-конференцію. Сутність прийому полягає в тому, що вчитель навмисно неповно розкриває навчальну тему.

Мета учнів: ставити вчителеві такі запитання, аби на підставі отриманих відповідей мати повніше уявлення про тему.

Надмета: отримати максимум інформації від учителя. Наприкінці уроку вчитель може обговорити з учнями якість запитань та повноту розкриття теми.

Важливо!
Чим більше запитань ставить учитель, тим більше запитують учні!

Автор: А. О. Гін, консультант-експерт із ТРВЗ, віце-президент Міжнародної асоціації ТРВЗ з питань освіти.
За матеріалами журналу «Педагогічна майстерня».

Використано інтернет-ресурс - Науково-методична література для працівників шкіл, ДНЗ та батьків - видавничої групи "Основа".